МОГИЛЬНІ НАПИСИ / ЕПІТАФІЇ (Могильные надписи / Эпитафия)
А дни летят, года проходят,
Но боль из сердца не уходит.
Ты в жизни так была добра,
Зачем судьба нас развела.
________________________________________
На сердце горькая печаль Лежит, омытая слезами...
Нам тяжело и очень жаль, Что нет тебя, любимой, с нами.
________________________________________
Спасти тебя никто не смог, Ушла из жизни рано.
И милый образ твой Хранил в сердцах как рану.
________________________________________
В глазах твоих погас навеки свет,
В устах слова навеки отзвучали.
И по тебе, родной мой человек,
Нет меры нашей скорби и печали.
________________________________________
А он стоит перед глазами
Живой, с улыбкой на устах.
Нет! Нет! Всегда он вместе с нами.
И будет жить у нас в сердцах.
________________________________________
Ты в жизни был верным другом.
Нам не забыть тебя.
Пусть вечно будет тебе мягким пухом слезой омытая земля.
________________________________________
Не высказать горя,
Не выплакать слёз.
Ты радость и счастье.
С собою унёс.
________________________________________
Ми тебе не забудем ніколи,
У пам'яті нашій будеш ти.
Ну а серце все щемить і коле.
Не ображайся і за все прости.
________________________________________
І склали свої Ви натруджені руки,
І очі закрили свої.
Не ждали ми з Вами так рано розлуки.
Таке нам не снилось в найважчому сні.
________________________________________
Як легко уявить тебе живим,
А в смерть твою повірить не можливо.
________________________________________
Одною квіткою земля бідніша стала,
Одною зіркою багатші стали небеса.
________________________________________
Ти був для нас неначе пташка,
Мов щебетливий соловей.
Без тебе нам і сумно й важко,
А серце плаче й ніч і день.
________________________________________
Лишила ти все, щасливі дні і мрії,
Життя дало тобі так мало літ.
І замість радості, кохання і надії
Дано тобі в дарунок цей граніт.
________________________________________
Схиляєм голови свої
В скорботі вічної розлуки.
Ви в нашій пам'яті завжди.
Дружина, діти та онуки.
________________________________________
Ти у вічність пішла,
Де немає вороття.
Але пам'ять про тебе
Ми несемо все життя.
Хвороба очі твої закрила,
Зберегти тебе ми не змогли.
Лежи спокійно наша мила,
Ти нас за все, за все прости.
________________________________________
Нехай душа твоя злітає
На білих крилах в небеса
Нехай Господь тебе приймає,
У світле царство вічного життя.
________________________________________
Ти зів'яла, як троянда,
Не доживши ще життя.
І пішла від нас так рано
У далеке небуття.
________________________________________
Тому, хто за життя був найдорожчий,
Про кого пам'ять вічно дорога.
________________________________________
ЕПІТАФІЇ ТАТОВІ (ЭПИТАФИИ ПАПЕ)
Любий татку наш,
Не довго жив ти з нами.
Любов, печаль, і біль в душі
Лишив ти нам і мамі.
________________________________________
Дорогенький наш Тату,
Не довго Ви з нами прожили,
Но велике горе, біль і сльози В серцях
Ви нам навіки залишили.
________________________________________
Тату, ти наший тату,
Сумно нам без тебе,
Не прийдеш вже ти до нас -
Тільки ми до тебе.
________________________________________
Дорогенький наш татусю,
Мало жив ти з нами -
Залишив маму вдовою,
А нас сиротами.
________________________________________
Спи, наш таточку коханий,
Сонечко вдень, а місяць вночі
Хай огріває твою домовину,
вічна пам'ять і спокій душі.
________________________________________
Татко, любий наш, прости,
Що не зуміли зберегти тебе.
Тепер на Бога уповаєм,
Хай він тебе оберігає.
________________________________________
Спи, татусю, спокійно,
Ти наш скарбе єдиний,
Дні, прожиті з тобою, -
Найдорожчі перлини.
________________________________________
Спи спокійно любий тато,
В теплій хаті в далині,
Хай печаль і гіркі сльози
Не тривожать твої сни.
________________________________________
Тихо, гілко, не шуми,
Мого тата не буди.
Мій таточко під хрестом
Спить спокійно тихим сном.
________________________________________
Татусю рідний!
Ти покинув нас -
Неначе промінь сонця згас...
Де нам свою журбу, тривогу діти.
Вклоняючись тобі, невтішна жінка, діти.
________________________________________
ЕПІТАФІЇ МАМІ (ЭПИТАФИИ МАМЕ)
У журбі ми кожну хвилину
Твоє згадуємо світле ім'я.
Спи спокійно, наша люба
Дружино і мамо,
Нехай легкою буде земля.
________________________________________
В такий день, коли весна буяла,
А серце так хотіло жить,
Тебе, матусю, в нас не стало,
І ми не в силах щось зробить.
________________________________________
Мила, добра, ніжна мама,
Кращий порадник і вірний друг,
Жити без тебе начинати заново,
Пусто і гірко стало навкруг...
________________________________________
Ми низько голови схиляємо, ненько,
Перед тобою, наша рідненька,
Перед тобою, наша єдина
Для нас найдорожча ти в світі людина.
________________________________________
Куди пішла ти, мама мила,
Ти сиротами нас лишила.
Як сонця промінь ясний згас,
Хто ж приголубить, втішить нас.
________________________________________
Обгорнута смутком ця рідна могила,
В якій незабутня матусенька мила
Гіркою сльозою вмиваючи квіти,
Схилились в печалі зажурені діти.
________________________________________
Як ви, матусенько, навік пішли від нас,
Промінчик лагідності й доброти погас.
________________________________________
Зламано життя,
Не здійсняться мрії.
Синку наш ріднесенький, забрав усі надії.
________________________________________
Ти нас покинув рідний сину,
В самому розквіті життя,
І в нашій пам'яті навіки
Тобі не буде забуття.
________________________________________
Хай зігрівають твою домовину
Сонечко вдень, а місяць вночі.
Спи спокійно наш мрілий сину,
вічна і добра пам'ять тобі.
________________________________________
Спи спокійно наш синочку, взятий волею судьби.
Хай наш сум, безмірна туга
Не тривожить твої сни.
________________________________________
Над тобою розсипались зорі,
Досягли наші сльози небес.
Найбільше для батьків горе - це втрата синочок тебе.
________________________________________
Не хочеться вірить,
Не хочеться жить,
Бо в цій могилі
Синок наш лежить.
________________________________________
Ти став обеліском, такий молодий.
У пам'яті нашій
Ти вічно живий
У розквіті віку твого молодого
Навіки закрилися очі твої,
А те, що тебе зберегти не зуміли -
Прости, любий сину прости.
________________________________________
Як день погас, пішов від нас,
Навіки з нами розлучився.
Так знай, синочку, ти в серцях
Навіки з нами залишився.
Як любила ти жити, як кохала усіх нас...
Та в день осінній в твоїх очах
Промінчик сонця згас.
Цей день дня нас гіркий, нещасний,
Хвилина ця важка, сумна...
В скорботі тихій, у німім жалю
Ми не забудемо матінку свою...
Було так добре, радісно нам жити,
Коли були вин, мамо разом з нами.
Ніхто в житті не може замінити
Хорошої та люблячої мами.
________________________________________
О, рідна мамо! Чом зі світу рано
Тебе забрала доля навіки?
Гостриться болем ця відкрита рана,
І серце рветься на шматки.
________________________________________
ЕПІТАФІЇ СИНОВІ (ЭПИТАФИИ СЫНУ)
Схід сонця бачиш ти щоранку.
Місяць встрічаєш золотий.
Рідненький наш синочку милий.
Чому нас покинув молодий.
________________________________________
Серця в нас розбитії, сину,
Втрата без міри тяжка.
Рано ти землю покинув,
Пташечка наша ясна.
________________________________________
Сину, синочку, як це трапилось?
Небо сплакалось голубе.
Чом та смерть так поквапилась?
Струму блиск - і нема тебе.
________________________________________
Ти - сонечко яскраве, більше нас не грієш.
Ти - зіронька ясна, не світиш нам в житті,
Ти - пташечка дзвінкоголоса, уже не заспіваєш,
Коханий сину наш тепер ти в небутті...
________________________________________
У журбині ми кожну хвилину
Твоє згадуєм світле ім'я.
Спи спокійно, мій брате, наш сину,
Нехай легкою буде земля.
________________________________________
Думка спить і серденько спочило.
Я дивлюсь на обличчя твоє.
Нащо сонечко тобі так мало світило,
Найдорожче дитятко моє.
________________________________________
Спинилася над могилою дитини,
Невинним він пішов в буття.
Як тяжко, що трагічно він загинув,
Хоч понад усе любив життя.
________________________________________
РОСІЙСЬКОМОВНІ ЕПІТАФІЇ (ЭПИТАФИИ)
Тому, кому при жизни мы любили,
Чья память после смерти дорога.
________________________________________
Не найти в мире слова
Описать наше горе,
Как жестока судьба,
Что тебя от семьи отняла.
Тот день, когда твой взгляд погиб
И сердце перестало биться,
Стал самым смутным днём для нас,
И мы не можем с ним смириться.
________________________________________
Тут всё похоронила, на что надеялась, и что любила. Мама.
________________________________________
Тебя уж нет, а мы уж верили,
В душе у нас ты навсегда,
И боль свою о той потере
Не заменить нам никогда.
________________________________________
Грустно на сердце бывает, когда уходит зоря,
Печаль не проходит, Когда уходят друзья...
________________________________________
Нет больше печали на свете,
Нет боли душевной сильней,
Когда мы при жизни хороним
Ни в чём не повинных детей.
________________________________________
ЕПІТАФІЇ ДОЧЦІ (ЭПИТАФИИ ДОЧКЕ)
Дорога наша донечко,
Так мало ти жила -
І нам на спомин про себе
Діти, внуки лишила...
________________________________________
В цьому весняному квіті сонця ясних промінцях,
в неба безмежній блакиті, в люблячих наших серцях.
Хто відповість нам, дня чого Землю покинула ти?
Молимо Господа Бога Душу твою зберегти.
Дорогенька доню, Сумно нам без тебе,
Ти не прийдеш вже до нас,
Тільки ми до тебе.
________________________________________
Ти тільки починала розквітати,
Та доля тобі швидко відмінила час.
Маленька наша Незабудка,
Ти вічно будеш жити серед нас.
________________________________________
Ти сходу сонця не діждалась
Закрила очі назавжди.
Тебе ми любим, пам'ятаєм.
За все нам, донечко, прости.
________________________________________
ЕПІТАФІЇ ДІТЯМ (ЭПИТАФИИ ДЕТЯМ)
Твої вуста ще не сказали мамо,
Ти навіть не відкрила букваря.
Кохана, ти прожила дуже мало,
Не встигла й обійняти татуся.
________________________________________
Сльозам немає границі і жалю не має кінця,
щоб долю оплакати твою, наше ти миле дитя.